Я повинна бути сильною
Ви звикли справлятися.
Коли складно — збираєтесь.
Коли інші розгублені — шукаєте рішення.
Коли виникає проблема — дієте.
На вас можна покластися.
І, можливо, саме ця здатність багато разів допомагала вам у житті й привела туди, де ви зараз.
Але є велика різниця між:
«Я можу бути сильною»
і
«Я повинна бути сильною».
У другому випадку сила перестає бути вашим ресурсом.
Вона стає внутрішньою вимогою.
Як може звучати це переконання
Не обов'язково буквально: «Я повинна бути сильною».
Воно може звучати так:
«Я впораюся».
«Не треба нікого навантажувати».
«Я сама вирішу».
«Немає сенсу скаржитися».
«Треба просто зібратися».
«Зараз не час розкисати».
«Іншим важче».
І поступово ви можете навіть перестати помічати, наскільки вам самій важко.
Як формується таке переконання
Іноді людина дуже рано засвоює:
коли я сильна — я в безпеці.
Можливо, поруч не було достатньої опори.
Можливо, доводилося швидко дорослішати.
Можливо, слабкість засуджувалася.
А можливо, життя неодноразово показувало:
якщо я не зберуся — ніхто за мене цього не зробить.
Так з'являється дуже корисна здатність — мобілізуватися.
Проблема виникає пізніше, коли старе правило продовжує працювати навіть там, де небезпеки вже немає.
Як це проявляється сьогодн
іВи можете:
— довго не визнавати власної втоми;
— не просити про допомогу;
— приховувати, коли вам важко;
— продовжувати працювати, навіть коли ресурс майже закінчився;
— відчувати незручність, коли хтось піклується про вас;
— злитися на себе за слабкість;
— дозволяти собі зупинитися лише тоді, коли вже фізично не можете продовжувати.
З боку це може виглядати як надзвичайна витривалість.
А всередині поступово накопичується:
«Я сильна. Але скільки ще я повинна бути сильною?»
Якою може бути ціна?
Сама сила не виснажує.
Виснажує неможливість не бути сильною.
Коли немає права сказати:
«Мені важко».
«Я не знаю».
«Допоможи».
«Сьогодні я не можу».
«Мені потрібна опора».
Тоді навіть поруч із людьми можна залишатися самотньою у своїй відповідальності.
Спробуйте поставити собі питання
Що станеться, якщо хоча б на деякий час мені не потрібно буде бути сильною?
Не поспішайте відповідати.
Помітьте першу реакцію.
Полегшення?
Тривога?
Сором?
Страх?
А тепер запитайте:
Чого саме я боюся, коли дозволяю собі бути не сильною?
Саме там часто знаходиться не проблема сили, а причина, через яку вона стала обов'язком.
Інший погляд
Вам не потрібно відмовлятися від своєї сили.
Вона ваша.
Питання лише в тому, чи можете ви не використовувати її постійно.
Справжня внутрішня опора може звучати не:
«Я витримаю все».
А:
«Я можу бути сильною. Але мені більше не потрібно весь час доводити свою силу».
Якщо ви впізнали себе і відчули, що за вашим «я сильна» стоїть страх дозволити собі бути іншою — це вже точка для глибшого дослідження.
