Я не маю права помилятися
Ви можете чудово розуміти:
помиляються всі.
Але коли помиляєтесь саме ви, всередині запускається зовсім інша реакція.
Ви довго прокручуєте ситуацію.
Думаєте, що потрібно було зробити інакше.
Критикуєте себе.
Іноді одна помилка перекреслює десятки правильних рішень.
Як може звучати це переконання
«Я повинна була передбачити».
«Як я могла цього не помітити?»
«Треба було краще подумати».
«Професіонал такого не допускає».
«Я повинна знати».
І тоді помилка перестає означати:
«Я зробила щось неправильно».
Вона починає означати:
«Зі мною щось не так».
Що стоїть за цим?
За страхом помилки часто стоїть не сама помилка.
А те значення, яке ви їй надаєте.
Якщо я помилилася — я недостатньо компетентна.
Якщо я не передбачила — я поганий керівник.
Якщо моє рішення виявилося неправильним — мені не можна довіряти.
Тоді контроль стає способом захистити не тільки результат.
Він захищає ваше уявлення про себе.
Як це проявляється— надмірні перевірки;
— складність приймати рішення;
— перфекціонізм;
— самокритика;
— бажання все передбачити;
— страх делегувати важливе;
— довге пережовування минулих рішень.
Навіть успіх не завжди заспокоює.
Бо наступного разу знову потрібно не помилитися.
Якою може бути ціна?
Ви витрачаєте величезну кількість енергії не на саму роботу.
А на спробу створити світ, у якому неможлива помилка.
А такого світу не існує.
Запитайте себе
Якби я точно знала, що помилка нічого не говорить про мою цінність і професіоналізм — чого б я перестала так сильно боятися?
І ще глибше:
Ким я боюся стати в очах інших — або у власних очах — якщо помилюся?
Інший погляд
Професіоналізм — не відсутність помилок.
Це здатність бачити їх, коригувати рішення, робити висновки й рухатися далі.
Нове переконання може звучати:
«Я можу помилятися і залишатися професіоналом».