Це не діагноз і не вирок

Внутрішні переконання часто народжуються ще в дитинстві або після болючих життєвих подій.
Вони непомітно впливають на наші рішення, стосунки й ставлення до себе.
Одне з найболючіших переконань —

«Я не важлива».
Можливо, ця думка давно живе всередині Вас

Вона може ніколи не звучати саме такими словами.

Але саме через неї Ви:

  • відкладаєте свої бажання;
  • легко відмовляєтеся від власних планів заради інших;
  • боїтеся когось засмутити;
  • мовчите про свої потреби;
  • звикаєте терпіти;
  • почуваєтеся винною, коли думаєте про себе.
З часом це стає способом життя.

І людина вже думає:

«Я просто добра людина.»

Хоча дуже часто за цим стоїть зовсім інше.

Як це впливає на життя?

Через це переконання людина нерідко:

✓ живе життям інших;
✓ перестає чути свої бажання;
✓ погоджується на те, що їй не підходить;
✓ боїться відмовити;
✓ роками терпить те, що давно приносить біль;
✓ відчуває спустошення, але не розуміє чому.

Запитайте себе

Чи знайомі Вам думки:

«Нічого, я потерплю.»
«Спочатку нехай буде добре іншим.»
«Мені не так уже й потрібно.»
«Головне, щоб усім було добре.»
«Потім подумаю про себе.»
«Я впораюся.»

Якщо хоча б кілька з цих фраз Вам відгукнулися, можливо, справа не лише в турботі про інших.

Можливо, багато років Вашим життям керує переконання:

«Я не важлива».

Це можна почати змінювати

Усвідомлення — лише перший крок.
Я підготувала практику, яка допоможе уважніше подивитися на це переконання і зрозуміти, звідки воно могло з'явитися.
Made on
Tilda