Це не діагноз і не вирок
Почуття провини знайоме кожній людині.
Іноді воно допомагає побачити власну помилку, попросити пробачення або щось виправити.
Але буває інша провина.
Та, яка живе всередині майже постійно.
Ви ще нічого не зробили.
Ніхто Вас ні в чому не звинувачував.
А всередині вже звучить:
«Напевно, це моя вина.»
З часом ця думка стає настільки звичною, що людина перестає її помічати.
Вона починає вибачатися за свої почуття.
За свої бажання.
За свою втому.
За прохання про допомогу.
За те, що просто існує.
І поступово починає жити так, ніби повинна весь час виправдовувати своє право бути.
Можливо, багато років Вашим життям керує внутрішнє переконання:
«Я завжди винна».