Деякі внутрішні переконання настільки глибоко входять у наше життя, що ми перестаємо їх помічати. Ми називаємо це самостійністю. Силою. Звичкою. Але іноді за цим стоїть одна проста думка:
«Я не маю права просити про допомогу».
Можливо, ця думка давно живе всередині Вас
Вона може не звучати саме такими словами.
Але саме через неї Ви:
намагаєтеся впоратися самі навіть тоді, коли дуже важко;
мовчите про свої труднощі;
соромитеся попросити навіть про дрібницю;
боїтеся бути тягарем;
думаєте, що повинні впоратися без сторонньої підтримки.
З часом це стає способом життя.
І людина вже думає:
«Я просто звикла бути сильною.»
Хоча дуже часто справа не в силі.
Як це впливає на життя?
Через це переконання людина нерідко: ✓ виснажується; ✓ бере на себе більше, ніж може; ✓ почувається самотньою; ✓ приховує свій біль; ✓ не дозволяє іншим бути поруч; ✓ переконує себе, що допомога їй не потрібна.
Запитайте себе
Чи знайомі Вам думки:
«Я сама.» «Не хочу нікого навантажувати.» «Мені незручно просити.» «Якось упораюся.» «Іншим зараз теж нелегко.» «Я не маю права турбувати людей.»
Якщо ці слова Вам знайомі, можливо, багато років Вашим життям керує переконання:
«Я не маю права просити про допомогу».
Це можна почати змінювати
Усвідомлення — лише перший крок. Я підготувала практику, яка допоможе уважніше подивитися на цей стан і зрозуміти, звідки він міг з'явитися.
