Деякі внутрішні переконання настільки звичні, що людина навіть не помічає їх. Вони не звучать вголос. Але саме через них ми приймаємо рішення, будуємо стосунки й ставимося до себе. Одне з таких переконань —
«Я заважаю іншим.»
Можливо, ця думка давно живе всередині Вас
Вона може не звучати саме такими словами.
Але саме через неї Ви:
довго не наважуєтеся написати повідомлення;
кілька разів переписуєте текст перед тим, як відправити;
вибачаєтеся навіть тоді, коли нічого поганого не зробили;
боїтеся поставити запитання;
відкладаєте прохання про допомогу;
думаєте, що своїми словами лише відволікаєте інших.
З часом це стає звичним способом жити.
І людина вже думає:
«Я просто така скромна.»
Хоча дуже часто справа зовсім не в характері.
Як це впливає на життя?Через це переконання людина нерідко:
✓ залишається зі своїми труднощами наодинці; ✓ мовчить, коли потребує підтримки; ✓ терпить більше, ніж могла б; ✓ відчуває самотність навіть поруч із людьми; ✓ вважає свої потреби менш важливими за чужі; ✓ поступово перестає звертатися по допомогу взагалі.
Запитайте себе
Чи знайомі Вам думки:
«Не буду відволікати.» «У людини свої справи.» «Не хочу бути нав'язливою.» «Мені незручно просити.» «Обійдуся сама.» «Мої проблеми не настільки важливі.»
Якщо хоча б кілька із цих фраз Вам відгукнулися, можливо, справа не у ввічливості.
Можливо, багато років Вашим життям керує переконання:
«Я заважаю іншим.».
Це можна почати змінюватиУсвідомлення — лише перший крок. Я підготувала практику, яка допоможе чесно побачити, звідки могла народитися ця думка і як вона впливає на Ваше життя.
